ЗНО

УВАГА!

Відповідно до наказу подання реєстраційних документів особами, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання в 2015 році, триватиме з 5 січня до 20 лютого 2015 року. 

НОВИНИ ВІД ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Випускники складуть тест з української мови 24 квітня

24 квітня 2015 року всі випускники одинадцятих класів складатимуть тест зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури. Результати тесту також будуть враховуватися, як державна підсумкова атестація з цього предмета.

За виконання тесту з української мови та літератури випускники отримають дві оцінки. Першу – за проходження державної підсумкової атестації за шкалою від 1 до 12 балів, другу – за складання ЗНО за шкалою від 100 до 200 балів.

Результати єдиного тесту з української мови і літератури будуть оголошені до 12 травня 2015 року.

Проходження ДПА у формі ЗНО з української мови та літератури є також обов’язковим і для переможців Всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури, переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, учнів вечірніх, екстернатних шкіл, шкіл-інтернатів, учнів навчальних закладів I-II рівня акредитації тощо.

Єдиний тест з української мови і літератури буде проведений у визначених пунктах тестування.

Більше про особливості тесту ЗНО 2015 року з української мови і літератури.

Готуємося до ЗНО

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив демонстраційні варіанти тестів ЗНО базового та поглибленого рівнів. Щоб дізнатися детальніше, тисніть - УЦОЯО  і  поглиблений рівень 

Успіхів у підготовці!

Готуємось до ЗНО

Сайт для проходження тестів ЗНО онлайн OSVITA

На сайті «ЗНО онлайн» розміщені тести, що складали абітурієнти під час зовнішнього незалежного оцінювання 2009-2013 років, а також варіанти тестів, що пропонувались вступникам до вищих навчальних закладів України під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2010-2014 років.

Пробне тестування

Розпочато реєстрацію для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні!

Реєстрація для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні розпочалася 1 листопада й триватиме до 15 грудня 2014 року.

ЗНО-2015

Затверджено нові програми ЗНО 

на 2015 рік

Міністерством освіти і науки затверджено програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Докладніше на osvita.ua

Програма ЗНО-2015 з української мови та літератури

Бажаю одинадцятикласникам вдалої підготовки та успішно скласти ЗНО! 

Ювілей

28 вересня 2014 року виповнюється 85 років  Дмитру Павличку. 

Дмитро Васильович Павличко — український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в селянській родині. 

Біографія поета — в його віршах. З поезій Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.

Д. Павличко

З початком нового навчального року!

ДРУГИЙ СПАС

       19 серпня - Другий або Яблучний Спас. У церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. У цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. 

       Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. 

Читати далі...

Готуємося до нового навчального року

Учні 9 класу можуть виконати завдання, щоб повторити вивчене тут

Що почитати влітку

Почався останній місяць літа. Думаю, більшість моїх учнів (в ідеалі усі))) уже встигли гарно відпочити й скучити за ліцеєм та своїми друзями. Хочу всім передати вітання та побажання з користю провести час, тому хочу порадити, що можна почитати спекотними серпневими днями. Посилання на список літератури 

 Приємного відпочинку! 

Канікули!

 

  Вдалого відпочинку!

На допомогу абітурієнту

Таблиця "Українська література"

26 квітня...

Чорнобиль не має минулого

Чорнобиль... Трагедія... Пам'ять...

Наша доля, наше горе,

Біль пекучий — чорний біль.

Сліз велике чорне море!

Чорнобиль.

Чорний квітень, чорні квіти,

Чорна вранішня зоря...

Пам’ятати, щоб не повторилося...

З Великоднем!

"Не я б’ю - верба б’є"

Вербна неділя (цього року припадає на 13 квітня) — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем. 

Народні назви – Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй).

Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

В Україні напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби. Повернувшись з відправи, батьки символічно "били" дітей, рідних, близьких і знайомих свяченими прутиками, приказуючи:

              Не я б'ю — верба б'є, 

За тиждень — Великдень, 

Будь дужий, як вода, 

А багатий, як земля!

Ліна Костенко

Масляна. Продовження

Вівторок – «загравання»

Влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених. Це день оглядин наречених і сватання, щоб після Великого посту зіграти весілля.

Середа – «тещині пригощання»

У середу тещі приймали своїх зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Особливо «важкою» була Масляна для тих тещ, у яких було багато дочок.

Четвер – «всенародні гуляння»

В цей день не можна шити та прясти. Всіма сім'ями, в якості активних і пасивних учасників святкування, виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, різні катання по вулицях тощо.

П'ятниця – «частування тещі»

Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів.

До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців.

Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача-досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго.

Субота – «зовичені посиденьки»

Цей день називався «зовиченими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.

Неділя – «проводи Масниці» (Прощена неділя)

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи.

Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.

За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.

До речі, перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

Масляна

24 лютого розпочинається Масляна, або Сиропусний тиждень, Колодій,  Бабський тиждень. Це свято походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень коли можна було справляти весілля.

Кожен день Масляної має свою назву та ритуали.

Понеділок - "зустріч". В цей день всі ходили в гості. За стародавнім повір'ям, хто в будинку залишиться, — поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, лише відкупившись або поставивши «могорич». У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.У перший день Масляної традиційно готували холодець зі свинячих ніжок. Це так звані «ніжкові заговіни». Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. Якщо кістка долітала до воріт, то дівчина буде здоровою протягом року, а коли перелітала через ворота – неодмінно вийде заміж. Це свято супроводжують і співи, наприклад, такі:

Вип'ємо, родино, щоб жито родило,

І жито, і овес, і зібрався рід увесь.

Вівторок - "загравання".

Середа - "тещині пригощання".

Четвер - "всенародні гуляння".

П'ятниця – «частування тещі».

Субота – «зовичені посиденьки».

Неділя – «проводи Масниці» (Прощена неділя)

                             Далі буде 

З Водохрещам!