ПРИТЧА

 Прочитала сьогодні на ЕВЕРЕСТІ ФІЛОЛОГІЇ притчу. Хочу, щоб її прочитали і ви.

   Сила слова

Багато вже сказано, написано про слово, його силу. Можемо навести безліч прикладів з літератури, історії,  життя, коли дійсно доброзичливе, щире, вчасно промовлене слово давало силу жити, творити, з «дна моря підіймало».  А що робити, коли кругом знають лиш «торочити», що «не вийде, не получиться, …»? Ця притча, думаю, дасть відповіді і на це питання, і на багато інших.

Так от, ще тоді, коли черепахи вміли говорити, та й, взагалі, багато що ще вміли,  

зібрались якось вони разом і  вирішили влаштувати  між собою змагання: хто швидше добереться  до  вершечка дуже стрімкої  вежі.

Навколо зібралася ціла юрба, щоб подивитися на це дійство і  підбадьорити учасників забігу.

І змагання почалося ...

Якщо сказати по правді, то ніхто в натовпі не вірив, що черепахи  здатні досягти вершини вежі.

Навколо чулося:

-  О, це ЗАНАДТО складно!
-  Їм НІКОЛИ не досягти вершини!

Або:
-  Нізащо у них не вийде ... Башта занадто висока!

  Черепахи  теж чули ці вигуки. Ось деякі з них почали падати вниз. Одна за одною…   

 А натовп продовжувала кричати: «Занадто складно! Та де там! »

Але ОДНА з них продовжувала лізти все вище і вище, все вище ...

Вона не здалася! Вона стала єдиною, кому вдалося досягти вершини!

Ось тоді-то всі інші черепахи захотіли дізнатися, як цій, одній-єдиній вдалося здійснити такий подвиг? Один з учасників змагання запитав черепаху, як вона зуміла знайти в собі сили здолати вежу і досягти мети?

І тут з'ясувалося, що переможниця була … глуха!

Мораль цієї притчі:

Не слухайте тих людей, що прагнуть негативно або песимістично дивитися на світ, тому що вони відберуть у вас ваші найчудовіші мрії та прагнення - ті, що приховані у вашому серці!

Завжди пам'ятайте про те, яку силу має слово. Тому що все, що ви чуєте або читаєте, відбивається і на тому, що ви робите!

І тому: ЗАВЖДИ дивіться на світ позитивно!

 А головне:

Залишайтеся глухими, коли люди говорять ВАМ, що ви не зможете втілити в життя свої мрії! Ще й як зможете!!! Спробуйте.

Притча о счастье

   Спросил у Мастера дотошный ученик:
   "Не в деньгах счастье - глупо или мудро?!
   Но как же искушенья ярок блик,
   Порою ослепляя прелесть утра!"
   
   Учитель молвил: "Жить они дают
   И редко кто к ним ставит слово "много"!
   Кому-то от грозы-шалаш приют,
   Иному тесно в мраморных чертогах.
   
   Но ты запомни - счастья в деньгах нет,
   И это доказать берусь я просто:
   Лишь половину может звон монет,
   Всё остальное послано Христосом!
   
   За деньги будет мягкая постель,
   Но сон, увы, мой друг на них не купишь,
   Ты можешь подливать красотке хмель,
   Но нет любви, в бессилии отступишь.
   
   Ты будешь в состояньи оплатить,
   Любой обед, в любых земных хоромах,
   Но аппетит на деньги не купить,
   Дворцами не заменишь сладость дома.
   
   Потратив на лекарства и врачей,
   Не ставь с разбегу равенство здоровью,
   Подкупишь перед казнью палачей,
   Придавит эшафот размытый кровью.
   
   Приобретёшь ты много крепких слуг,
   Но не друзей и в этом всё отличье,
   Артистов лучших скрасить свой досуг,
   Но радость не купить - вещает притча.
   
   Беседе нашей подводя итог,
   Ты испытай к Творцу благоговенье,
   Что, вот, сейчас хоть оплатил урок,
   Но нет ума и не помогут деньги!"
   

получена от: Калушев Юрий

Притча про їжаків

Притча про їжаків

Під час Льодовикового періоду тварини замерзали і гинули.
Їжаки зрозуміли, що жити стало дуже небезпечно, тому вирішили зібратися всі разом, притулитися один до одного і таким чином зігрітися. Так вони захистили себе від холоду. Проте, хоча їм і стало тепло, та гострими голками вони кололи один одного. І тому їжаки вирішили знову розійтись. Але це означало – вмерти від холоду!

Прийшлось їжакам вибирати: або змиритися з гострими голками своїх сусідів, або вимирати. І тому, зрештою, вони знову вирішили зібратися і жити разом.
Вони навчились терпіти невеликі рани, які наносить таке спільне проживання з іншими – тому що тепло, яке їм давали співродичі, було значно важливішим.

Мораль:
Щоб побудувати хороші стосунки, не обов’язково зводити разом ідеальних людей, які не мають недоліків. Треба навчитися жити з іншими, не дивлячись на всі їх мінуси, і цінувати їх плюси. 
Використано матеріал блогу "Еверест філології"