СЬОГОДНІ НА УРОЦІ

МАКСИМ ГРИМАЧ 
(уривок)

І
Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, в барильцях щире золото й срібло.

Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач; то сей і довгенько кохався в тому. Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили.
– От, – каже, було, хто з громади, – ти, брате Максиме, зовсім у пана вбрався.
– Еге ж, братіку, вбрався. Вбирайтесь лишень і ви, добрі люди. Добре панам жити, кат їх не взяв! Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! Буду їсти, та пити, та хороше ходити, – звісно, так, як панові вельможному годиться...
читати далі

література. 10 клас

Пісня створена на основі вірша " Виклик " М.Старицького. Музика народна.

література. 10 клас

Михайло Старицький
       ОБЛОГА БУШІ
       (Історична повість з часів Хмельниччини)
       Ой напилися і сестри і браття кривавого пива край лугу,
       Та не дали ні себе, ні віри святої ворогам на поругу!
       (Із народної думи)
       Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство у спілці з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню українського духу, на його буття,- трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила у московського царя Олексія Михайловича оборони шукати, коли він, уже по Переяславській раді, послав свої потуги в Литву. Це було тої доби, коли знеможена від ненатлого гніву Польща, закупивши татарські загони, кинулась разом з невірою на омиті слов'янською кров'ю країни, аби сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Це було тої доби, коли два кревних народи, призначені на дружнє та рівне буття, вчинили між себе розраду й, піднявши стяги на стягк, стали "у дідівську славу дзвонити"... Це було восени 1654 року...
Читати далі

Іван Карпенко-Карий

Мартин Боруля

Комедія в 5 діях

ДІЄВІ ЛЮДЕ
Мартин Боруля - багатий шляхтич, чиншовик.
Палажка - його жінка.
Марися - їх дочка.
Степан - син їх, канцелярист земського суду.
Гервасій   Гуляницький-багатий шляхтич,
чиншовик.
Микола - його син, парубок.
Націєвський - регістратор з ратуші.
Трандалєв - повірений.
Протасій Пеньонжка, Матвій Дульський - чиншовики.
Омелько, Трохим - наймити Борулі.
Гості.

ДІЯ ПЕРША
Кімната в хаті Мартина Борулі. Двері прямо і другі з правого боку. Грубка з лежанкою. Дерев'яні стільці, канапка і стіл, покритий білою скатеркою.

Читати далі

Нове в програмі 10

Українська література

10 клас

Володимир Кирилович Винниченко

ГРІХ

   Драма на три дії

ДІЯ ПЕРША

Затишно обставлена кімната. Вікна на вулицю. Двері: на балкон, у передній покій, у сусідні кімнати. На столі наготовлено до чаю.
В хаті  Марія й Ніна.
Марія - років 26, волосся темно-ірусяве, колір лиця рівно-білий, рисунок уст чіткий, тонкий. Постать гнучка, ходить легко але немов недбало. Манера балакати насмішкувата, гумористична: важко спочатку пізнати, коли глузує, коли говорить поважно. Одягнена в сіру сукню сестри-жалібниці. Лежить на канапі й задумливо грається шарфом....

УКРЛІТ.ORG

Нове в програмі 10

Українська література

10 клас

Момент

Із оповідань тюремної Шехерезади

Володимир Кирилович Винниченко

І раз Шехерезада так почав своє оповідання:
— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось. З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого. Словом, кажу вам, було це навесні....
Читати далі:УКРЛІТ.ORG

Нове в програмі 9 кл.

 Українська література

9 клас

Марко Вовчок

 

Максим Гримач

(уривок)

I

Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, в барильцях щире золото й срібло.
Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач; то сей і довгенько кохався в тому. Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили...

УКРЛІТ.ORG