Різдвяні свята закінчуються Стрітенням Господнім, що святкується на сороковий день після Різдва Христового 15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших, окрім свята над святами - Великодня, свят церковного року. У цей день згадується євангельська подія, коли Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса на 40-й день після народження до Єрусалимського храму.
У народній уяві на Стрітення (Громниці) зустрічаються Зима й Літо.
Головним дійством у цей день є освячення вогню і води. Свічки й воду освячують у церкві. Такі свічки, за повір*ям, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву - від бурелому, граду, а членів родини - від "злого ока", хвороб. Стрітенська вода вважається цілющою; за віруваннями, вона лікує рани й внутрішні захворювання, оберігає від різних напастей.
На Стрітення існує велика кількість прикмет, які часто протирічать одна одній. Ось деякі з них:
- Якщо під вечір потеплішало, то літо перемогло, а тому - "Зима йде туди, де літо було, а літо йде туди, де була зима".
- На Громницю маєш зими половицю.
- Як на Стрітення капає зі стріхи - не буде з літа потіхи.
- Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
- Ясний і тихий день - на хороший врожай і рійбу бджіл.
