Нове в програмі 8

8 клас
Олег Чорногуз

Книга веселих порад

Гумор i сатира

Як поводитися в кіно

Я не зупинявся б на цiй порадi, якби не бачив у тому життєвої потреби. Тим бiльше є товаришi, якi переконанi, нiбито кiно так владно входить у наше життя, що вiдтiсняє на другий план театр, оперу, фiлармонiю, цирк i навiть пiнг-понг...

Як вибирати ім’я

Це питання, безперечно, хвилює кожного, хто збирається стати батьком чи матiр'ю. Питання, як на мiй погляд, не таке вже й дрiбне. Бо й справдi, яке iм'я дати дитинi? Чим керуватися? З чого починати?...

Читати далі: Олег Чорногуз

Нове в програмі 10

Українська література

10 клас

Володимир Кирилович Винниченко

ГРІХ

   Драма на три дії

ДІЯ ПЕРША

Затишно обставлена кімната. Вікна на вулицю. Двері: на балкон, у передній покій, у сусідні кімнати. На столі наготовлено до чаю.
В хаті  Марія й Ніна.
Марія - років 26, волосся темно-ірусяве, колір лиця рівно-білий, рисунок уст чіткий, тонкий. Постать гнучка, ходить легко але немов недбало. Манера балакати насмішкувата, гумористична: важко спочатку пізнати, коли глузує, коли говорить поважно. Одягнена в сіру сукню сестри-жалібниці. Лежить на канапі й задумливо грається шарфом....

УКРЛІТ.ORG

Нове в програмі 10

Українська література

10 клас

Момент

Із оповідань тюремної Шехерезади

Володимир Кирилович Винниченко

І раз Шехерезада так почав своє оповідання:
— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось. З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого. Словом, кажу вам, було це навесні....
Читати далі:УКРЛІТ.ORG

Нове в програмі 9 кл.

 Українська література

9 клас

Марко Вовчок

 

Максим Гримач

(уривок)

I

Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, в барильцях щире золото й срібло.
Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач; то сей і довгенько кохався в тому. Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили...

УКРЛІТ.ORG