Його пісні модні і зараз, хоч з дня його народження пройшло два сторіччя. Від українських кобзарів він перейняв пісенний дар і став одним з родоначальників поетів-пісенників. Його до цих пір не можуть поділити Росія і Україна, хоч він і вважається родоначальником української байки.
Євген Павлович Гребінка народився 21 січня (2 лютого) 1812 року.
"Як байкописець, займає Гребiнка перше мiсце в нашiм письменствi. Його байки визначаються ярким нацiональним i навiть спецiально лiвобережним украïнським колоритом, здоровим гумором i не менш здоровою суспiльною i лiберальною тенденцiєю. Вiн йшов шляхом, прокладеним в росiйськiй лiтературi Криловим, але йшов досить самостiйно, не наслiдуючи Крилова, вносячи в своï байки украïнський пейзаж i свiтогляд украïнського мужика".I.Франко
Автор найвідомішого романсу "Очи черные".
У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу. Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману «Чайковський», присвяченого подіям визвольної війни 1648—1654 років. Цей роман Іван Франко називав улюбленим твором галицько-руської молоді 60—70-х років. Створено його на основі родинних переказів, оскільки мати Гребінки походила з роду Чайковських. У «Чайковському» Гребінка, продовжуючи лінію М.Гоголя, творами якого тоді зачитувалися Росія й Україна, створив широке епічне полотно, зобразив суворе життя козаків, їхню мужність і вірність у дружбі. Гребінка звертався й до так званих злободенних тем, дуже гостро вирішуючи тему маленької людини у жорстокому суспільстві. Недарма його роман «Доктор» майже через півстоліття після смерті Гребінки А.Чехов називав серед кращих творів тогочасної літератури, гідних для перевидання й народного читання. Велику популярність у другій половині XIX століття мали також повісті Гребінки «Приключения синей ассигнации» та «Кулик», в яких він у традиціях гоголівських творів показав жорстоку владу грошей у тогочасному суспільстві. Окремою, а, може, з сьогоднішнього погляду, найяскравішою гранню творчості Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Кращі з поміж українських поетичних мініатюр — «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») стала народною піснею.
В iсторiï украïнськоï культури Гребiнка залишився навiчно ще й як щирий учасник у вирiшеннi Шевченковоï долi, коли брав участь у викупленнi його з крiпацтва та допомiг видати "Кобзар" 1840 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар